среда, 16 ноября 2016 г.

Свічкарьова Інна Борисівна

Формування єдиного інформаційно-освітнього простору закладу

Свічкарьова Інна Борисівна, директор комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3 Долинської районної ради»

Тема «Формування єдиного інформаційно-освітнього простору опорного закладу» є досить актуальною, адже кожен із учасників навчально-виховного процесу занурений в інформаційне середовище і перебуває серед великої кількості інформації, яка досить суперечлива, але,водночас, надзвичайно різноманітна.

Формування освітнього середовища закладу залежить від багатьох аспектів. Необхідно виокремити різні типи середовища. Перший тип (учень – учень, (учні - мікросоціум навчальної групи при групових, колективних формах навчання і виховання); другий тип середовища: учень – вчитель (педагогічний персонал, з яким взаємодіє учень в межах даного навчально-виховного процесу); третій тип : учень – засіб навчання (елементи систем засобів навчання); четвертий тип: учень – навчальний заклад; п’ятий тип : учень – система освіти; шостий тип : учень – суспільство.

Але навчальне середовище школи не обмежується лише існуванням у межах шкільного середовища, а обов’язково має вихід до навколишнього світу. А тому розрізняють «внутрішнє і зовнішнє навчальне середовище школи». Внутрішнє навчальне середовище включає в себе людські ресурси, нормативно – правову базу, маркетингову діяльність, науково-методичне забезпечення, організацію навчально-виховного процесу, матеріально – технічну базу. Зовнішнє – діяльність в рамках освітнього округу, зв’язки з громадськістю, зв’язки з ВНЗ, участь у асоціаціях.
Навчальне середовище створює імідж навчального закладу. Яким є навчальне середовище нашої школи, як опорної? Насамперед - це середовище з власною структурою, яка характеризує внутрішню організацію середовища, здійснює взаємозв’язок між елементами середовища як системи, в якій здійснюється навчально-виховний процес, спрямований на навчання, виховання і розвиток особистості учня, систему – відкриту до інновації.
Але важливим для нас є сьогодні розглядати не просто навчальне середовище, а інформаційне середовище, адже у ХХІ столітті людство ввійшло у стадію розвитку, яке одержало назву постіндустріального або інформаційного суспільства. 
Чи потрібно створювати інформаційно-навчальне середовище в опорній школі? А можливо це «дань моді», адже скільки невирішених проблем. Думки з цього приводу різні, особливо у нас, педагогів:
- не вистачає вільного часу для вдосконалення навичок використання Інтернету.
- більшості з нас не вистачає знань та досвіду застосування ефективних стратегій навчання, в тому числі й для самоосвіти.
- відсутність матеріальної бази, тобто вільного кабінету з ПК, підключеного до Інтернету
- ми недостатньо обізнані щодо програмних продуктів, освітніх ресурсів і засобів їх використання.
- ми не вміємо шукати потрібну інформацію, бракує дослідницьких навичок.
Сьогодні основним критерієм ефективності використання нових інформаційних технологій в опорній школі є вже не наявність певної кількості комп’ютерів, а створення єдиного інформаційного освітнього середовища в межах освітнього округу, яке забезпечить доступ до високоякісних баз даних, розширить можливості учнів у сприйнятті і засвоєнні інформації.
Єдиний інформаційно-освітній простір включає в себе педагогічну систему нового рівня, інформаційно-комунікаційне предметне середовище, соціально-психологічну реальність, культурно-освітнє середовище, освітні ресурси і технології, навчально-методичне забезпечення, програмно – телекомунікаційну систему.
Які ж вимоги до інформаційно-навчального середовища? Насамперед,це технічні вимоги, програмні, академічні вимоги, соціальні та людські ресурси.
Які ж дії нас, керівників школи, для створення інформаційно-навчального середовища опорної школи? Перш за все це визначення системи задач, які будуть вирішуватися при створенні й використанні інформаційного середовища, учасників освітнього процесу, що будуть залучені до користування ресурсами і сервісами інформаційного середовища.Це може бути:реалізація творчого потенціалу і розвиток особистості; формування знань, умінь і навичок, зміна установки «знаю й умію» на «знаю, умію, можу застосовувати»;формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу;створення можливостей для ефективного самонавчання та самоосвіти. Доцільно організувати колективне озвучення та формулювання проблем щодо створення інформаційного середовища і пошуку шляхів їх розв`язання.
Безумовно, одного бажання керівника школи недостатньо. Але саме керівник закладу має створити повноцінне спілкування, можливості для співпраці і колективної роботи і залучити до створення інформаційно-навчального середовища креативних, а, головне, готових до нововведень, педагогічних працівників, бо це один із способів виявлення довіри до педагогів, це розвиток їх творчих здібностей, це, насамперед, емоції, що сприяють високій продуктивності праці. Основними складовими інформаційно-навчального середовища опорної школи є технічні ресурси, кадрові та начально-методичні.
Інформаційне середовище навчального закладу – це система, у якій на інформаційному рівні задіяні між собою всі учасники освітнього процесу: адміністрація, вчителі, учні, батьки.
Таким чином у нашому закладі впроваджуються ІКТ в :
- управлінській діяльності;
- науково-методичній роботі з педкадрами;
- навчально-виховному процесі;
- під час проведення уроків, позакласних і виховних заходів;
- бібліотечній справі;
- роботі комп’ютерного класу;
- інноваційній діяльності та дослідно-експериментальній роботі;
- самоосвіті, атестації педпрацівників, поширенні ППД;
- використанні мережі Інтернет; 
- роботи сайту школи, електронної пошти;
- роботі з батьками та громадськістю.
Керівник школи, повинен сам психологічно налаштуватися на створення ІНС в закладі.
Найперше – опанувати інформаційні технології. Використовувати будь-яку нагоду для вдосконалення, починаючи від курсів з отриманням сертифікату, закінчуючи власним самовдосконаленням. Мати власну електронну адресу, блог директора, його кабінет і робоче місце секретаря мають бути обладнані комп’ютерами і відповідною оргтехнікою з обов’язковим підключенням до Інтернету.
Саме так на даному етапі я здійснюю управлінську діяльність. Використовуючи Інтернет-ресурси, можу знаходити потрібну для мене інформацію, переглянути сайт нашої гімназії, отримати інформацію від відділу освіти на електронну адресу школи. 
Для вирішення управлінських питань створено база даних (БД) учасників навчально-виховного процесу. БД »Кадри» про технічний та педагогічний склад допомагає швидко отримати інформацію щодо кількісного та якісного складу педкадрів гімназії, відслідковувати анкетні дані на кожного працівника, скласти графіки підвищення кваліфікації та атестації вчителів гімназії. 
ІНС дозволяє оперативно отримувати будь-яку інформацію щодо організації навчально-виховного процесу, наприклад, про наявність усіх наказів щодо стану викладання окремих предметів за останні 5 років тощо. Створені електронні каталоги «Директор», «Завуч», «Експеримент», «Школа», «Ділові документи гімназії», «Плани», «Виступи директора», «Документи МОН», «Навчальні програми», «Атестація», «Науково-методична робота», «Виховна робота» тощо. База даних управління гімназією містить збірки навчальних планів, планів роботи навчального закладу, інформацію про організаційну структуру управління навчальним закладом, розподіл функціональних обов’язків, облік та текст нормативно-правової документації тощо.
Ще одна важлива складова ефективного функціонування інформаційного середовища школи – це вчитель-предметник. Необхідно зацікавити та навчити педагогів використовувати інформаційно-комунікаційні технології для навчання, оскільки використання того ж комп’ютера та інших технічних засобів на уроці потребує іншої схеми побудови заняття та застосування інших методичних прийомів
Створення інформаційно-навчального середовища неможливе без методичного супроводу. Адже інформатизація освіти - складний і тривалий процес, який включає в себе не лише створення матеріальної бази (наявність комп’ютерного класу, комп’ютеризованих навчальних кабінетів, автоматизованих робочих місць директора, заступників директора, секретаря, психолога, бібліотечно-інформаційного центру - медіатеки, які б об’єднувались в локальну мережу й мали вихід в Інтернет, тощо), а й розробку науково-педагогічного забезпечення, формування нового педагогічного мислення.
Тому визначено будо два напрямки роботи:сформувати психолого-педагогічну готовність педагогічного колективу до впровадження комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес та необхідні навички й уміння володіти комп’ютером у рамках комп’ютерної навчальної програми за предметом; апробація та впровадження електронних посібників, підручників з використанням мультимедійної системи (участь у регіональному та Всеукраїнському експериментах). 
Основними завданнями визначили: забезпечення усвідомлення всіма учнями, вчителями, батьками сутності процесів інформатизації, їх ролі у пізнанні світу; сформувати основи інформаційної культури; забезпечити використання новітніх технологій у навчально-виховному процесі та управлінні гімназією; запровадити електронні посібники, пакети пізнавальної діяльності на електронних носіях; накопичити необхідні інформаційні ресурси з метою забезпечення навчально-виховного процесу та всіх ланок організаційної структури управління функціонуванням і розвитком гімназії.
Оснащення класів сучасною технікою дозволяє забезпечити доступність до ресурсів усього інформаційного середовища школи. На сьогодні ми маємо належну матеріальну базу, що дає можливість використовувати інформаційні технології. Кількість сучасних комп'ютерів у закладі - 43 шт. У 2006 році школу забезпечено новим сучасним комп’ютерним класом в кількості 11 комп’ютерів. У 2008 році було встановлено комп’ютерний клас в кількості 10 комп’ютерів, а також 1 комп’ютер для адміністратора, 1 – для секретаря - діловода, 1 – сервер. На 25 учнів припадає 1 комп’ютер. У 2016 році, за програмою розвитку опорної школи, заклад отримав комп’ютерний комплекс з мультимедійним обладнанням. З метою використання сучасних інформаційних технологій встановлено комп’ютери у кабінеті фізики, хімії, географії, у методичному кабінеті. У 2008 році відділом освіти райдержадміністрації на школу було придбано кабінет фізики з мультимедійним обладнанням.
З 1 вересня 2007 року у закладі є вихід у світові інформаційні мережі, Internet. Створено власну електрону пошту, створено власний сайт.
У 2011 році заклад отримав за державний бюджет кабінет фізики, укомплектований. Є необхідне периферійне обладнання (чотири принтери, три сканери). Два кабінети англійської мови обладнані проекторами та дошками мультимедійною дошкою та проектором. Функціонує кабінет технічних засобів, який обладнаний Smart- дошкою, двома проекторами, двома ноутбуками, трьома телевізорами, DVD,фото, відеоапаратурою. Використовуючи телевізор, учителі мають змогу проводити телеуроки, зокрема з іноземних мов та світової літератури, мистецтва, художньої культури, позакласні заходи тощо. Всі вчителі школи пройшли навчання за програмою Мicrosoft «Партнерство в навчанні», «Цифрові технології» та сертифіковані, а також працюють за програмою Intel «Навчання для майбутнього», втілюючи в навчально-виховний процес. Учні та вчителі мають можливість безкоштовно користуватися глобальною мережею для задоволення своїх інформаційних потреб у навчальній, дослідницькій та науковій діяльності, у підготовці до уроків, до написання нуково–дослідницьких робіт , а також у реалізації різноманітних пізнавальних інтересів та здібностей, пошуку додаткового матеріалу.
У 2017 році плануємо розробити Концепцію створення інформаційно‑навчального середовища, впровадити загальношкільний конкурс комп’ютерної творчості вчителів і учнів «Компік 2017».Отже, впровадження ІКТ у навчально-виховний процес навчального закладу – надзвичайно перспективна і корисна справа. При розумному використанні їх можливостей можна у короткий термін досягти високих результатів, зробити навчання цікавим і змістовним і що теж важливо, як не дивно, зекономити кошти. Потрібно лише чітко визначитися з пріоритетами.
Джерела:
1. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы / Гершунский Б.С. – М. : Педагогика, 1987. – 264 с.
2. К .пед. н. Сакалюк О. О. ДЗ Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, м. Одеса, Україна формування і розвиток інформаційно освітнього середовища сучасного навчального закладу
3. Кравчина Оксана Євгенівна, ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ]

2 комментария:

  1. З великим задоволенням переглянула запропоновані матеріали та презентацію! Знову вражає глибина аналітико-прогностичних міркувань та менеджерського світогляду на проблеми розвитку інформаційного простору навчального закладу!
    Заслуговує на увагу алгоритм дії керівника щодо проектування інформаціцного середовища, мікромодель інформаційцно-навчального середовища Долинської гімназії.
    Пропоную учасникам послуговуватись зразками аналітико-діагностичних прогнозувань Свічкарьової Інни Борисівни у розбудові інформаційного простору навчального закладу.
    Відчуваться розуміння та переосмислення внутрішніх і зовнішніх адміністративних проблем та спостерігаються реальні кроки впровадження даної системи роботи.

    ОтветитьУдалить
  2. Успіхів та інновацій, нових здобутків!

    ОтветитьУдалить