среда, 16 ноября 2016 г.

Мурзак Оксана Василівна

Формування інноваційного освітнього простору навчального закладу як умова професійного розвитку педагога

Мурзак Оксана Василівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Мартоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новомиргородської районної ради

Сьогодні  в  освіті  нашої країни здійснюються складні трансформаційні процеси, пов'язані з реформуванням усіх ланок педагогічної діяльності, що відбуваються в навчальних закладах.
Тенденції демократизації суспільства та певний рівень свободи передбачають творчі пошуки вчителів і керівників закладів освіти, які у мінливому середовищі призводять до появи інноваційних процесів, виникнення, формування та здійснення педагогічних інновацій.
Інноваційна діяльність педагогів стає на сьогоднішній день основним напрямом реалізації модернізацій них реформ в освіті і одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку України в цілому.
Це визначає ключові пріоритети роботи системи післядипломної педагогічної освіти. Успіх реформ вирішальною мірою залежить від того, наскільки вдасться розпізнати творчий потенціал педагогів, які зараз працюють в системі освіти. Відтак післядипломна педагогічна освіта має свідомо визначити для себе як пріоритетну мету формування ефективної системи ініціювання, організації та координування інноваційної освітньої діяльності в масштабах всієї країни і кожного регіону, зокрема.
До основних напрямків інноваційних процесів  в системі освіти на сучасному етапі  її розвитку слід віднести:
1. Модернізацію типів та структури освітніх навчальних закладів (приватні, державні, комунальні; ліцеї, гімназії, коледжі, колегіуми; авторські школи тощо).
2. Оновлення змісту навчання і виховання:
- розробка державних стандартів освіти;
- впровадження концепції виховання дітей та молоді на підставі національної системи освіти;
- здійснення профілізації  та індивідуалізація освітнього процесу;
- створення авторських   навчальних програм, підручників, посібників тощо.
3. Розробку та апробування нових педагогічних технологій: розвивального, модульно-розвивального, диференційованого навчання; алгоритмізація навчально-виховного процесу; використання методів проектування і моделювання; комп’ютерні технології  навчання і управління.
4. Зміна форм і методів навчання та виховання:
- впровадження діалогових форм спілкування суб’єктів навчально-виховної діяльності;
- проведення лекційних, семінарських занять;
- трансформування методів контролю знань та вмінь учнів;
- запровадження індикаторів, рейтингових систем оцінювання знань.
5. Виділення оновлених технології моделювання та проектування, які реалізуються через навчальні модулі.
6. Модернізація форм і методів управління сучасною школою:
- підвищення значимості менеджерської функції управління;
- утворення багатоваріативності  моделей управління;
- оновлення форм управління.
 Важливою умовою й провідним фактором успішності процесу підготовки педагога є безперервна освіта, оскільки вона, по-перше, відповідає потребам і закономірностям розвитку інформаційного суспільства і є фактором формування, розвитку і постійного забезпечення сукупної культури педагога, а по-друге, адекватна специфіці педагогічної діяльності, ролі і місцю особистості вчителя-дослідника, новатора у педагогічному процесі, що передбачає безперервне збагачення професійно-значущих дослідницьких якостей.
Розробка та реалізація моделі підготовки вчителя до інноваційної діяльності в системі неперервної післядипломної освіти на шкільному рівні дозволить удосконалити сам процес підготовки, зробивши його впорядкованим та структурованим, забезпечить підвищення професійної компетентності вчителів, переведення освітньо-виховного процесу в режим постійного розвитку.
Основними завданнями підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти у Мартоніській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів є:
- допомогти кожному вчителю в розвитку його ціннісних орієнтацій і гуманістичної спрямованості, які визначають загальний підхід до реалізації актуальних проблем сучасної школи;
- надати вчителю можливість усвідомити методологію вирішення професійно-педагогічних проблем, яка ґрунтується на гуманістичній парадигмі;
- розкрити перед учителем способи побудови конкретних концепцій роботи школи і самого вчителя, враховуючи своєрідність умов їх діяльності;
- віднайти разом із учителем способи реалізації концептуальних схем у досвіді діяльності, особливо в організації дослідно-експериментальної роботи;
- орієнтувати вчителя на осмислення ним результатів педагогічних нововведень, сприяти виробленню критеріїв їх оцінки і самооцінки.
Рівень підготовки вчителя до інноваційної діяльності в умовах безперервної педагогічної освіти підвищується, коли в школі  методично забезпечено:
Розроблена  програма підготовки педагога;
Відбір оптимальної сукупності форм і методів організації педагогічної діяльності та послідовна її реалізація;
Постійне коригування засвоєних компонентів інноваційної діяльності.
Вчитель інноваційної орієнтації в умовах навчального закладу − це особистість, здатна брати на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії.
Творчість педагога у роботі з учнями проявляється в:
-ефективному використанні вже створеного досвіду в нових умовах, удосконаленні відомого у відповідності з новими завданнями, в освоєнні наукових розробок та їх розвитку;
-гнучкості при використанні запланованого в нестандартних ситуаціях;
влучній імпровізації як на основі точних знань і компетентного розрахунку, так і на високорозвинутій інтуїції;
-умінні обґрунтувати як завчасно підготовлені, так і інтуїтивні рішення, в умінні фантазувати: бачити ближню, середню та далеку перспективи;
-умінні продукувати ідею, реалізувати її в конкретних умовах, бачити всі варіанти вирішення однієї й тієї ж проблеми, використовувати досвід інших.
 Адміністрація навчального закладу усвідомлює роль і значення вчителя як рушійної сили освітянських реформ, тому пріоритетним завданням нашої школи  стало визначення необхідності організації процесу підвищення компетентності вчителя, а саме:
1.Анкетування педагогічних працівників, що дає змогу виявити стартовий рівень таких ознак підготовленості до освоєння інновацій.
 2.Співбесіда з педагогічними працівниками щодо формування в них готовності до інноваційної діяльності, яка виявляє ознаки  підготовленості до освоєння інновацій.
3.Тестування педагогічних працівників, що  дає змогу виявити рівень таких ознак підготовленості до інноваційної діяльності.
4.Проведення майстер-класів, на яких проходить впровадження інноваційних технологій;
5.Створення комфортних умов для підвищення особистого статусу кожного суб’єкта навчально-виховного процесу шляхом складання зручного розкладу навчальних занять, підбору оптимального навантаження;
6.Створення сприятливого психологічного мікроклімату у колективі навчального закладу;
7.Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу.
Для забезпечення позитивного результату нововведення повинно:
- виступати засобом вирішення актуальної проблеми школи;
- проходити попередньо експериментальну перевірку, яка супроводжується не лише контролем зі сторони  педагогів, але й обов’язково контролем з боку медичного працівників, психолога;
- бути технологічно забезпеченим і орієнтованим на прояв індивідуальних якостей, професійних умінь і навичок учителів.
Вчитель інноваційної орієнтації – це особистість, здатна взяти на себе відповідальність, вчасно враховувати ситуацію соціальних змін і є найбільш перспективним соціальним типом педагога. Як учитель-дослідник, він спрямований на науково-обґрунтовану організацію навчально-виховного процесу з прогностичним спрямуванням, має адекватні ціннісні орієнтації, гнучке професійне мислення, розвинуту професійну самосвідомість, готовність до сприйняття нової інформації, високий рівень самоактуалізації, володіє мистецтвом рефлексії.
Творчість педагога-новатора проявляється в:
-ефективному використанні вже набутого досвіду, удосконаленні відомого у відповідності з новими завданнями;
-гнучкості при використанні запланованого в нестандартних ситуаціях;
-влучній імпровізації як на основі точних знань і компетентного розрахунку, так і на високорозвинутій інтуїції;
-умінні обґрунтувати як завчасно підготовлені, так і інтуїтивні рішення, в умінні фантазувати: бачити результат, середню та далеку перспективи;
-умінні пропонувати ідею, реалізувати її в конкретних умовах, бачити всі варіанти вирішення однієї й тієї ж проблеми, використовувати досвід інших.
Вивчаючи роботу вчителя, члени методичного об’єднання звертають увагу на наступні характеристики педагогічної діяльності в умовах інновацій:
- ставлення педагогів до новаторства та ступінь їх поінформованості про проблеми діяльності вчителя;
- особливості мотиваційної сфери педагогів  в інноваційній діяльності;
- система уявлень педагогів про формування цілей власної діяльності;
- рівень самооцінки теоретичних знань і професійної готовності педагога до інноваційної педагогічної діяльності;
- вміння вчителя оцінити ефективність апробованих і впроваджуваних педагогічних нововведень.
У Мартоніській ЗШ І-ІІІ ступенів функціонують такі розділи методичного комплексу:
 «Інноваційні технології навчання та виховання»;
«Нормативно-правова база»;
 «Досвід роботи вчителів школи»;
«Сучасний урок»;
«На допомогу вчителю-предметнику»;
«На допомогу класному керівнику»;
«Атестація вчителів»;
«Профорієнтація учнів»;
«Інтерактивні технології навчально-виховного процесу».
Організовуючи інтерактивну взаємодію учасників навчально – виховного процесу, використовуємо різні  види  роботи:
Ділові  ігри;
психолого-педагогічні тренінги;
засідання проблемного столу;
аукціони педагогічних ідей;
диспути;
спільне розв’язання проблем;
творча робота;
інноваційна діяльність вчителя.
Навчально-пізнавальна діяльність вчителів Мартоніської школи спрямована на формування психологічної передумови позитивного ставлення вчителя до творчої діяльності, формування свідомості педагога, відкритої до розв’язання освітніх проблем та використання елементів інноваційних педагогічних технологій.
На даному етапі проводяться такі види роботи:
1. Заняття психолого-педагогічного семінару. Для проведення занять складається план підготовки, яким передбачено теоретичний, практичний розділи.
2. Методичні оперативки.
3. Науково-методичні конференції.
4. Педагогічні читання.
5. Індивідуальні методичні консультації.
6. Групові методичні консультації .
7. Курсова перепідготовка вчителів. Результативність якої вивчається і аналізується на засіданнях шкільних методичних об’єднань, засіданнях методичної ради школи. Практикуємо анкети педагогічних працівників, які пройшли курсову перепідготовку.
Проблемно-тематична діяльність вчителів школи передбачає визначення шляхів розв’язання актуальних проблем, які стоять перед педагогічним колективом по забезпеченню вчителів практичним вміннями та навичками інноваційної педагогічної діяльності.
Для вирішення таких проблем у закладі створена творча групи вчителів. Її члени працюють над впровадженням  результатів  інноваційних технологій  за темою: «Використання інноваційних технологій в особистісно орієнтованому навчанні».
Членами творчої групи після опрацювання відповідної літератури, ознайомлення вже з існуючим педагогічним досвідом з даних проблем, розроблені рекомендації, підготовлені методичні розробки уроків, позакласних заходів з використанням інтерактивних методів навчання та виховання. Дані розробки використовують вчителі в практичній діяльності.
 Також у закладі діють три  шкільних методичних об’єднання. Робота їх спрямована на реалізацію системного підходу до якості викладання навчальних предметів у відповідності з Державними стандартами.
Узагальнююча діяльність вчителів є закріплення позитивного інноваційного педагогічного досвіду,  його презентація результативності роботи вчителів.
Кожного навчального року плануються та проводяться:
-Методичні  тижні.
-Ярмарка педагогічних ідей «Методичні знахідки та надбання педагогів школи».
-Виставка методичних новинок.
-Презентація досвіду вчителя, який атестується.
-Конкурс «Учитель року».
-Конкурс «Класний керівник року».
Таке формування сприяє зміні мети всієї освітньої діяльності і це дозволяє відійти від  того, що основне завдання школи по відношенню до учня це засвоєння обсягу знань. Якщо ж ми хочемо створити середовище особистісного зростання кожного учасника освітнього процесу, то без сформованого інноваційного простору в школі нам не обійтися.

Література:
[1.Соломатин А.М., Гам В.И. Теория и практика педагогического проектирования. − Омск, 2001. − 113 с.]
[2.   Коберник О. Проективна педагогіка і національна школа // Шлях освіти. − 2000. − №1. − С. 7-13.]

2 комментария:

  1. Досвід Мартоніської ЗШ І-ІІІ ступенів щодо формування інноваційного освітнього простору навчального закладу заслуговує на увагу. Дійсно, всі описані в статті заходи сприяють професійному розвитку педагогів. Адже саме вчителі цього навчального закладу - Кваша Наталія Вікторівна та Язан Наталія Петрівна стали переможцями 12 Всеукраїнського конкурсу "Вчитель-новатор",мета якого — опанування освітянами сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, підтримка роботи педагогів у розробці та впровадженні мультимедійних програм засобів навчання.

    ОтветитьУдалить
  2. Завдання вчителя в сучасних умовах - підвищити свій рівень ІКТ. Розширити свої можливості в оволодінні комп'ютерною грамотностю,тому що педагог ніколи не повинен спинятися на досягнетому,він повинен завжди рухатися вперед.Прямим підтвердженням цього є участь наших колег Кваші Н.В та Язан Н.П у 12 Всеукраїнському конкурсі "Вчитель - новатор" в якому вони стали переможцями.
    Лілія Склярова

    ОтветитьУдалить